| У витоків заснування кафедри був Віктор Іванович Сазанов, який приймав безпосередню участь в організації Полтавського сільськогосподарського політехнікуму ‒ нинішнього Полтавського державного аграрного університету. З 1 червня 1925 року по 15 грудня 1929 року він працював викладачем та керівником секції дослідної справи на агрономічному відділенні, був обраний професором. | ||
 |
В.І.Сазанов в свій час очолював найстарішу в Україні Полтавську сільськогосподарську дослідну станцію. Він опублікував більше 125 наукових праць з питань землеробства, дослідної справи, агрономії, автор відомої книги «Сільськогосподарська дослідна справа в рослинництві та її методика».
В.І.Сазанов в свій час очолював найстарішу в Україні Полтавську сільськогосподарську дослідну станцію. Він опублікував більше 125 наукових праць з питань землеробства, дослідної справи, агрономії, автор відомої книги «Сільськогосподарська дослідна справа в рослинництві та її методика».Першими викладачами курсу землеробства в інституті були О.О. Іллічевський і професор М.М. Самбикін. Професор Михайло Митрофанович Самбикін був засновником агрометеорологічної науки в Україні. Його праця «Короткі відомості по кліматології, її розділах: формування кліматів і класифікація кліматів» стала основою для подальшого розвитку агрометеорологічної науки.
|
|
| Віктор Іванович Сазанов | ||
| З 1928 року і до 1934 року її очолював Павло Федорович Тушкан, професор, вчений, освітянин, громадський і політичний діяч, організатор сільськогосподарської дослідної справи і галузевої освіти на українських землях. Його праця «Сільськогосподарські посухи і їх вивчення в Україні» є органічним продовженням ідей О.О. Ізмаїльського з пошуків шляхів вивчення проблем появи посух. |
 |
|
|
Павло Федорович Тушкан
|
||
 |
1 вересня 1935 року завідуючим кафедрою загального хліборобства було призначено професора Руденка Степана Карповича, який до цього часу працював викладачем Уманського педагогічного інституту. Йому також було введено в обов’язки викладання курсу з дисципліни загальне хліборобство.
Наукова діяльність С.К. Руденка була багатогранною. Ним опубліковано низку актуальних на той час статей, як-то: «Розкидний, рядовий і стрічковий посів», «Утворення вузла кущення у злакових рослин при різних глибинах заробки». «Вплив осмотичного тиску на утворення білка в зерні пшениці», «Принципи вивчення сухого хліборобства», «Розвиток кореневої системи у злакових і бобових культур» та інші.
З 1 вересня 1940 року Руденко С.К, був звільнений із посади у зв’язку з пенсійним віком.
|
|
| Степан Карпович Руденко | ||
|
У роки Великої Вітчизняної війни і в перші післявоєнні роки кафедру очолював доцент І.У. Старосельський (1940-1943 pp.) і доцент І.Є. Кузьменко (1944-1947 pp.). На долю професорсько-викладацького складу в ці лихі роки випала евакуація кафедри разом з усім інститутом в м. Курган, а потім повернення в Полтаву та відновлення інституту після війни.
Дев’ять років (з 1 вересня 1947 року по 1 вересня 1956 року) кафедру землеробства очолює Степан Іванович Ільменьов.
|
||
 |
 |
 |
| Ігор Устинович Старосельський | Іван Євсєєвич Кузьменко | Степан Іванович Ільменьов |
|
Коло наукових питань, які вирішували співробітники кафедри: вивчення хімізму розкладання кореневих та пожнивних решток багаторічних трав, вивчення різних способів обробітку ґрунту на зяб та парів на підзолистих ґрунтах. Особливу увагу Степан Іванович особисте приділяв застосуванню чизель-культиваторів в системі весняного та літнього обробітку ґрунту з метою збереження вологи.
Саме в цей час на кафедрі починається дослідницька робота по вивченню системи обробітку ґрунту, розробленої Т.С. Мальцевим, в умовах Полтавської області. В травні 1955 року С.І. Ільменьов приймав участь в координаційній нараді, яку організувала Академія наук УРСР з цього питання.
С.І. Ільменьов був керівником комплексної теми «Агротехніка озимої пшениці по непаровим попередникам». В 1956 році він захистив докторську дисертацію на тему: «Передпосівний обробіток суглинистих підзолистих ґрунтів».
|
||
|
В 1957 році завідуючим кафедрою загального землеробства призначається доцент Георгій Андрійович Черемісінов, який до цього чаcу працював директором Красноярського сільськогосподарського інституту. Г.А. Черемісінов на протягом кількох років проводив наукові дослідження, пов’язані з ерозією ґрунтів і продуктивному використанню еродованих земель. В цих дослідженнях велику увагу приділено агровиробничій характеристиці еродованих земель і умовах їх формування. На основі проведених теоретичних досліджень ним були знайдені і запропоновані сільськогосподарському виробництву ефективні методи попередження ерозії земельних угідь в колгоспах і радгоспах Лісостепу СРСР.
В 196І році доцент Черемісінов Г.А. захистив докторську дисертацію на тему: «Агровиробнича характеристика еродованих грунтів деяких лісостепових районів СРСР і агротехнічні заходи по їх продуктивному використанню». В серпні 1962 року Черемісінов Г.А. призначається директором Всесоюзного науково-дослідного інституту добрив і агрогрунтознавства (ВІУА).
|
 |
|
| Георгій Іванович Черемісінов | ||
| Нинішня кафедра землеробства і агрохімії за 75 річний період пережила немало реорганізацій, об'єднань і роз’єднань. Але суть залишалася в тому, що тут викладалися одні з головних предметів агрономічного факультету ‒ землеробство, агрохімія, ґрунтознавство. | ||
 |
З 1962 року по грудень 1981 року кафедру агрохімії очолював доцент Михайло Васильович Чуб. Під його керівництвом проводиться вагома дослідницька робота з програмування врожаїв. Працюючи з цих питань, асистент кафедри Опара М.М. захистив кандидатську дисертацію на тему: «Урожай і якість зерна озимої пшениці при застосуванні мінеральних добрив в розрахункових дозах». | |
| Михайло Васильович Чуб | ||
|
З 1981 по 1988 роки кафедрою керував кандидат сільськогосподарських наук Василь Олександрович Пелипець, який викладав дисципліни: ґрунтознавство, агрохімія, програмування врожаїв.
В цей же час кафедру загального землеробства очолює доцент Іван Євсєєвич Кузьменко, а з вересня 1963 року на цю посаду зарахований професор Микола Іванович Осадчий, який до цього працював в Киргизському сільськогосподарському інституті на посадах завідуючого кафедрою загального землеробства, декана агрономічного факультету.
|
||
 |
|
 |
| Василь Олександрович Пелипець | Іван Євсєєвич Кузьменко | Микола Іванович Осадчий |
|
Під керівництвом професора М.І. Осадчого на кафедрі загального землеробства Полтавського сільськогосподарського інституту захистили кандидатські дисертації Хрипченко М.Г., Сухін В.С., Джолаєв М.Д., Бібіков О.О., Бакума І.І., Самотуга Я.Х., Лихо С.П., Шевелев В.В., Носенко В.І., Фастовець А.П., Сайко В.Ф., Паламарчук Г.О., Пастернак Г.І.
Наукова діяльність професора М.І. Осадчого була багатогранною, він працював над низкою питань: біогенність схилових земель, усунення процесів ерозії за допомогою системи обробітку та добрив; вивчення попередників в ланках бурячної сівозміни; агротехніка вирощування і підбору кормових культур в пожнивних посівах області (кукурудза, горох, соняшник); вивчення гербіцидів в посівах цукрового буряка і проса.
Книга М.І. Осадчого «Культура тютюну в Киргизії» признана унікальною першою працею в СРСР по вирощуванні тютюну на зрошенні. До останніх днів свого життя Микола Іванович Осадчий працював професором-консультантом кафедри, старшим науковим співробітником по госпроз¬рахункових темах.
|
||
| З 1974 і по 1982 рік завідувачем кафедри працював відомий герболог, доктор сільськогосподарських наук, професор Олексій Васильович Фісюнов, який до цього працював у Всесоюзному науково-дослідному інституті кукурудзи. Під його керівництвом співробітники кафедри виконували низку актуальних наукових тем: розробка наукового прогнозування появи бур’янів; впровадження візуальної трьохбальної шкали забур’яненості полів; розробка комплексу агротехнічних заходів боротьби з бур’янами та системи пошарового комбінованого обробітку ґрунту в зерно-буряковій сівозміні з метою зниження потенційної засміченості посівів бур’янами та зменшення застосування гербіцидів при вирощуванні сільськогосподарських культур; вивчення ефективності ґрунтозахисного обробітку ґрунту. |
 |
|
| Олексій Васильович Фісюнов | ||
|
Творчий доробок О.В. Фісюнова вилився майже у 200 науково-методичних і науково-популярних робіт по актуальним питанням землеробства. Він автор декількох книг по біології бур’янів та методів боротьби з ними.
В 1982 році О.В. Фісюнов призначається заступником директора з наукової роботи Всесоюзного науково-дослідного інституту землеробства і захисту ґрунтів від ерозії (м. Курськ) і короткий період кафедру очолював кандидат сільськогосподарських наук, професор Автоном Петрович Фастовець.
|
||
 |
В цьому ж році кафедру загального землеробства була реорганізовано в кафедру землеробства і ґрунтознавства, а очолив її ґрунтознавець, професор Володимир Дмитрович Муха, який прийшов з Харківського сільськогосподарського інституту їм. В.В. Докучаєва.
Основним напрямом наукових досліджень на кафедрі в цей час є вивчення сучасних ґрунтоутворювальних процесів, відтворення і регулювання родючості ґрунтів. Він автор більше 100 наукових праць з актуальних питань сучасного ґрунтознавства. В грудні 1989 р. Володимир Дмитрович обирається ректором Курського сільськогосподарського інституту.
|
 |
| Автоном Петрович Фастовець | Володимир Дмитрович Муха | |
| В 1989 році кафедра землеробства і ґрунтознавства була знову реорганізована у кафедру загального землеробства, яку очолив доцент Володимир Васильович Шевельов, а з 1990р. ‒ доктор сільськогосподарських наук П.М. Чапко. Співробітниками кафедри під керівництвом Петра Макаровича проводилися актуальні дослідження з питань альтернативної системи удобрення полів, ресурсозберігаючих технологій обробітку ґрунту, вивчення гербіцидної активності природних мінералів. | ||
 |
 |
 |
| Володимир Васильович Шевельов | Петро Макарович Чапко | Петро Іванович Воропін |
|
У 1995 році проведено об’єднання кафедр загального землеробства та aгpoxімії і ґрунтознавства. З 1997 року її очолив доцент Петро Іванович Воропін. В цей період основні напрями наукової роботи співробітників кафедри це: використання мінералізованих (пластових) вод в сільському господарстві і вивчення локального способу внесення мінеральних добрив.
|
||
 |
Короткий термін в 2000 році кафедрою завідував доктор біологічних наук, професор Микола Михайлович Чекалін.
З 2000 року по 2009 роки кафедру очолював кандидат сільськогосподарських наук, доцент, заслужений працівник сільського господарства України Микола Миколайович Опара.
|
 |
| Микола Михайлович Чекалін | Микола Миколайович Опара | |
|
Основними напрямками досліджень були: агровиробниче районування ґрунтів Полтавщини; бонітування ґрунтів Полтавщини; вивчення агробіологічної характеристики та розробка технологій вирощування лікарських рослин (ехінацея, розторопша); шкодочинність ентомофауни посівів хрестоцвітих культур.
У 2003 р. на кафедрі була проведена науково-практична конференція, приурочена 75 річному ювілею кафедри та 100-річчю з дня народження професора М.І. Осадчего. Рішенням вченої ради академії кафедрі присвоєно ім’я Віктора Івановича Сазанова.
|
||
 |
У 2009-2015 році кафедру очолював доктор сільськогосподарських наук, професор Павло Вікторович Писаренко, лауреат премії Президента України для молодих вчених, академік інженерної академії наук України.
Під його керівництвом велася наукова робота «Функціонування екологічно стабільних територій», було захищено 9 кандидатських дисертацій, він автор понад 200 наукових та науково-методичних праць.
З 2015 по 2020 роки завідувачем кафедри був кандидат сільськогосподарських наук, доцент Міщенко Олег Вікторович.
|
 |
| Павло Вікторович Писаренко | Олег Вікторович Міщенко | |
|
За ці роки велика увага приділялась посиленню кадрового складу кафедри, матеріально технічної бази. Кандидат с.-г. наук Шокало Наталія Сергіївна отримала диплом доцента та згодом, у зв’язку з кадровою оптимізацію на факультеті, перейшла на кафедру селекції, насінництва і генетики. У 2018 р. викладачем кафедри прийшов випускник факультету і кафедри, досвідчений науковець, старший науковий співробітник Володимир Васильович Гангур, який у 2019 році у спеціалізованій вченій раді ННЦ «Інститут землеробства НААН України» захистив докторську дисертацію на тему «Агробіологічні основи формування сівозмін різної ротації в Лівобережному Лісостепу України» за спеціальністі 06.01.01- загальне землеробство. У це же рік узагальнив багаторічну роботу з вивчення ехінацеї доцент Поспєлов Сергій Вікторович, який захистив докторську дисертацію на тему “Наукові основи створення продуктивних агроценозів ехінацеї (Echinacea Moench.) в умовах Лівобережної України” за спеціальності 06.01.09 у спецраді Інституту рослинництва НААН ім. В.Я. Юр’єва.
У 2020 р. кафедру очолив доктор с.-г. наук Поспєлов Сергій Вікторович. Викладачі кафедри доцент Міщенко О.В. та Гангур В.В. стали завідувачами кафедр екології, збалансованого природокористування та захисту довкілля, та рослинництва відповідно, але при цьому залишилися внутрішніми сумісниками. Старшим викладачем на кафедру прийшов землероб, кандидат с.-г. наук Олепір Роман Вікторович, який до цього працював на Полтавській СГДС ім. М.І. Вавилова. У грудні 2020 р. на честь 100-річного ювілею академії на кафедрі була проведена Всеукраїнська наукова конференція «Перші Сазановські читання» та видана збірка наукових праць.
Слід особливо вказати на величезну роботу лаборантів кафедри. Усе своє трудове життя, понад 30 років, присвятила кафедрі старший лаборант Євгенія Миколаївна Твердохліб. Багато років сумлінно трудилися на кафедрі старші лаборанти Л.Я. Топор-Гілка, О.Г. Босенко, Т.М. Москаленко, І.М. Міняйло, Н.М. П’ятенко, О.О. Штихно, В.Д. Валенко, Г.Б. Татаренко. Нині старшими лаборантами вже багато років віддано працюють Коваленко Зоя Володимирівна та Калашнік Оксана Петрівна.
З 1930 по 1935 рр. при кафедрі загального землеробства функціонувала аспірантура, яку закінчили Кузьменко І.Є., Андрущенко С.П.
У 1963 р. аспірантура при кафедрі була відновлена. Свого часу на кафедрі працювали викладачами: професор М. Я. Гетта; доценти: Л.Л. Рубановський, Л.І. Максименко, В.В. Шевельов, М.Г. Прач, О.О. Бібіков, О.Й. Скрильник, Л.Ф. Бондарєва, А.П. Фастовець, Д.В. Федосєєнко, С.П. Лихо; викладачі: І.Д. Чучупака, А.П. Рубіна, А.М. Муренко, М.М. Жирновніков, Х.І. Купрій, Г.І. Назаренко.
На кафедрі за роки її існування було підготовлено та захищено 6 докторські дисертації (С.І. Ільменєв, М.Я. Гетта, Г.А. Черемісінов, П.В. Писаренко, С.В.Поспєлов, В.В.Гангур).
Під керівництвом професорів та доцентів кафедри підготували та захистили більше 45 кандидатських дисертацій. Серед них Яременко В.М. (керівник Рубановський Л.Л.); Воропін П.І. (керівник Омельянюк Л.Л.); Борух В.О., Голуб А.Г., Опара М.М., Ошкадьоров В.Г. (керівник Чуб М.В.); Бакума І.І., Бібіков О.О., Джолаєв М., Лихо С.П., Носенко В.І., Пастернак Г.І., Кузьменко І.Є., Прач М.Г., Паламарчук Г.А., Сайко В.Ф., Самотуга Я.Х., Фастовець А.П., Шевельов В.В. (керівник Осадчий М.І.); Головін В.В., Дяченко В.М., Назаренко Г.І., Літвінов А.С., Остапенко М.А., Котикова С.А. (керівник Фісюнов О.В.); Біленко О.П., Іванов В.О., Кльоз В.П., Кочерга А.А., Поспєлов С.В., Шевель Г.П. (керівник Муха В.Д.); Гангур В.В., Манжос С.Б., Онипко В.В., Писаренко П.В. (керівник Чапко П.М.); Ласло О.А., Тараненко С.В., Диченко О.Ю., Тараненко А.О., Колєснікова Л.А. (керівник Писаренко П.В.), Нагорна С.В. (керівник Поспєлов С.В.).
На кафедрі функціонує аспірантура із спеціальності 201Агрономія.
Науковці кафедри за роки її існування працювали і працюють над вирішенням різних проблем сільськогосподарського виробництва.
|
||
|
Серед них:
|
||