Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту – пам'ятна дата, запроваджена рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року, що відзначається щорічно 27 січня (Резолюція № 60/7). Саме цього дня 1945 року були визволені в'язні найбільшого нацистського табору смерті «Аушвіц-Біркенау» в Освенцимі.
У резолюції було відзначено, що «Голокост, під час якого було вбито третину єврейського народу і незліченну кількість представників інших меншин, слугуватиме застереженням для всіх людей на всі часи про небезпеку ненависті, нетерпимості, расизму та упереджень».
Під час Другої світової війни загинуло понад шість мільйонів євреїв, а також сотні тисяч сінті та ромів, людей з обмеженими можливостями, політичних опонентів нацистів, людей, переслідуваних як гомосексуалів, злочинців або «асоціальних елементів», примусових робітників, військовополонених, свідків Єгови та інших, хто став мішенню нацистського терору.
27 січня 2006 року, у перший Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту, генеральний секретар ООН Кофі Аннан сказав: «Унікальну трагедію Голокосту неможливо виправити. Спомин про нього має зберігатися з соромом і жахом доти, доки триватиме людська пам'ять».
