Стрес є причиною майже 90 % усіх захворювань. Він послаблює імунітет, порушує роботу всіх систем організму, у стані стресу відбувається порушення обмінних процесів, що зі свого боку спричиняє зміну ваги тощо.
Стрес просто «спалює» тіло зсередини, а це згубно впливає на психологічний і фізичний стан людини. У стані стресу також виникають тривожність, депресія, неврози, емоційна нестійкість і зміна настрою або, навпаки, перезбудження, агресивність, безсоння, підвищена стомлюваність тощо.
Водночас стрес також слід розглядати як захисну реакцію організму на зовнішні впливи, адже організм за допомогою стресового реагування створює для себе самозахист, а також пристосовується до нової ситуації, адаптується до неї.
Симптомами стресу є:
- підвищена стомлюваність, неуважність;
- дратівливість, агресія;
- тривожність, зайве занепокоєння;
- безпричинні страхи;
- розлади пам’яті;
- регулярні фізичні недуги;
- складнощі у стосунках у сім’ї або з близькими
- відсутність бажання повертатися / влаштовуватися на роботу або неефективність на роботі;
- відчуття відчуженості, незначущості в суспільстві.
Особистісні якості людини та суспільні чинники можуть посилювати або послаблювати її стресові реакції, впливаючи на їх тип, інтенсивність, тривалість і результат. Враховуючи те, що зазвичай нам важко підготуватися до тієї чи іншої стресової ситуації завчасно, ми можемо тяжко переживати сам момент напруження. Але попередити «зрив» і підготувати себе до стресових подій, вийти «переможцем» зі стресової ситуації можна.
Суспільна підтримка є важливим ресурсом збереження психологічної стійкості людини в стресових ситуаціях. Позитивне (доброзичливе та сприятливе) соціальне оточення (сім’я, друзі, колеги, група однодумців) також може бути одним із найважливіших чинників стресостійкості людини.
Що варто робити, щоб опанувати стрес?
- Достатньо відпочивайте.
- Якомога регулярніше їжте та пийте воду.
- Спілкуйтеся та проводьте час із родиною та друзями.
- Обговорюйте проблеми із тим, кому довіряєте або зі спеціалістом-психологом.
- Займайтеся тим, що допомагає вам розслабитися (гуляйте, співайте, малюйте).
- Робіть фізичні вправи.
І ще декілька корисних практичних порад, які допоможуть вам почуватися краще:
- Не соромтеся плакати! Наш організм однаково реагує на фізичний і душевний біль – сльозами. Емоційний виплеск зменшує вплив психотравмуючих чинників, зменшує імовірність нервових розладів. Сапробуйте забути про гендерні стереотипи («чоловіки не плачуть», «чоловіки повинні бути сильними» тощо).
- Спробуйте виробити корисні звички. Починайте свій ранок із зарядки. Щовечора робіть вправи для розслаблення м’язів плечового поясу, розминайте м’язи плечей, шиї, рук, ніг.
- Збалансований графік. Робота або навчання без вихідних і перерв – це пряма дорога до вигорання, а значить, до підвищення дратівливості та зниження стресостійкості. Тож ви будете ефективними лише за умови відпочинку. Ні в якому разі не нехтуйте вихідними та відпусткою, робіть перерви протягом дня та не працюйте цілодобово. Не просто, проте особливо важливо дотримуватися робочого графіка в умовах дистанційної роботи.
- Стрес часто не дає заснути та спричиняє тривожний сон. Проте саме відпочинок уночі важливий для переосмислення, іншого погляду на збудник стресу та для відновлення енергії. Тому намагайтеся не нехтувати сном через незакінчене завдання чи важливу подію. Налаштуватися вам допоможуть правильні вечірні ритуали: приглушене світло, відмова від гаджетів, тепла ванна та свіже повітря у спальні.
- Обмежуйте кількість інформації, що ви отримуєте та сприймаєте. Звертайте увагу лише на якісно важливі матеріали, слухаючи чи читаючи щоденні новини фокусуйтеся на позитивних сюжетах, не концентруйтеся на негативних.
- За нагоди більше контактуйте із домашніми улюбленцями, адже таке «спілкування» дуже позитивно впливає на внутрішній стан людини, послаблює напруження. До найвідоміших терапій можна зарахувати іпотерапію (коні) та каністерапію (собаки).
Якщо ви не відчуваєте покращення свого емоційного стану, без остраху звертайтеся за консультацією до психолога. І пам’ятайте, що сильна людина не соромиться звернутися за допомогою. Дуже часто складне завдання під силу тим, хто вчасно звернувся по допомогу. Дбайте про своє психічне здоров’я!
Матеріал підготувала здобувачка вищої освіти спеціальності «Психологія»
Сумського державного університету Скоропис Юлія