Як жаль мені... |
|
Вже вечір зоряний настав,
І лине музика кохання.
Ім'я твоє знов на вустах —
Не дасть заснути до світання.
|
|
|
Тепло надій
Так серце зігріває, —
Хоча на мить...
Хоча на мить.
|
|
І я не можу ще збагнуть, —
Як цвіт весняний міг зів'яти, —
Як можна все навік забуть
І знову іншу покохати.
|
|
|
Ой, чом же, чом
В коханні так буває?
Скажіть мені...
Скажіть мені.
|
|
|
А може й ти мене згадав,
Ту зустріч, що була остання...
Так чом же ти не дописав
До музики слова кохання?
|
|
|
Як жаль мені,
Що мрія обірвалась,
Як та струна...
Як та струна...
|
|
|
|
|