|
Була дружинонька у мене,
Як на узліссі квітка весняна.
Найкращою була у світі –
Чарівна, ніжна і кохана.
Попутав раптом біс дружину:
Зробила модну зачіску руду, –
Хотіла бути схожа
На світову модель круту.
Приспів:
Ой, мода, мода, мода...
А де жіноча ніжна врода?
Тривогу б'ють чоловіки, –
Із горя п'ють чоловіки!
Рожеві тіні під очима.
Вуста прокурені та ще й сині,
А сукні – витвір модельєра:
Усе інтимне, як на вітрині...
Одумайся, прошу, дружино, – Згадай, якою гарною була!
Зваблива, хитра мода –
Жінок із розуму звела.
Приспів.
|