Василина
	Вже осінь золота. Йде заміж Василина. В очах все наче кругом - без вина. Моя кохана, а тепер чиясь дружина; Що сталося - ти знаєш лиш одна. Музика знову гра, і знову «гірко» просять. Вуста твої, як цвіт, в очах печаль. А скрипки надриваються - голосять, Немов мене навіки стало жаль.
	Василина, Василина!.. Наче ягіда-калина - І зваблива, і гірка.
	Весілля йде вже третій день у Василини. Здаля летять гучні, п'янкі слова. А у садочку ще палає кущ калини; Осінній вітер листя розвіва. Музика знову гра, і знову «гірко» просять. Вуста твої, як цвіт, в очах печаль. А скрипки надриваються - голосять, Немов мене навіки стало жаль.
	Василина, Василина!.. Наче ягіда-калина- І зваблива, і гірка. Василина ...	Двічі Тричі