До Дня українського козацтва

Унікальність історії нашого народу полягає в тому, що в козаччині виявлявся потяг до волі наших предків. І сьогодні багато хто з нас має козацькі прізвища, що ніби доводить причетність кожного до нашої історії.

Хіба знайдеться серед нас людина, яка б не чула, або не знала про Запорозьку Січ. Ще з малку з особливим хвилюванням та захопленням перечитували гоголівського «Тараса Бульбу»,  полонилися героїкою запорожців, їх славетними подвигами на терені самовідданого служіння рідній вітчизні матері – Україні.

9 цікавих фактів з життя козаків.

1. Знаменитий довгий чуб оселедець — це особливо важливий атрибут зовнішності запорізького козака. Відрощували його лише досвідчені і загартовані в боях запорожці.
2. Знаменитий лист, написаний козаками турецькому султану Мехмеду IV, містило близько двох з половиною десятків грубих образ. 
3. Козаки в Запорізькій Січі, крім безлічі інших самоназв, називалися «лицарство». 
4. Українське козацтво як термін з’явилося тільки в історіографії XX століття. За часів існування Січі козаків цих місць називали або дніпровськими, або запорізькими.
5. За найбільш поширеною версією, своєю назвою Січ зобов’язана навколишнього адміністративний центр частоколу, який мав гострі засеченія краю. 
6. Не тільки українці становили основу населення Січі. Тут було чимало росіян, поляків, білорусів. Іноді, на умовах прихильності православ’ю, туди потрапляли навіть татари, турки, вірмени і литвини.
7. Засновник фортеці на острові Мала Хортиця (з’явилася в 1552 році — прообраз Запорізької Січі) Дмитро Вишневецький.
8. За вбивство одного козака іншим злочинця чекала жорстока кара — його закопували живцем разом з убитим. 
9. Хоча запорізькі козаки і були глибоко релігійними православними віруючими, пошаною тут користувалися химородник, також звані характерники. Це були, як там не є, козацькі чаклуни. Вони займалися ясновидінням, ліками і психологією. За легендами вони могли навіть проходити крізь стіни і перетворюватися в тварин.

І все ж таки хоч згинули запорожці, так не згинула їх слава, слава великих героїв, певних лицарів, могутніх велетнів, які поклали свої голови за віру, за народ, за людські права, за неоцінну волю.