Кафедра технології переробки продукції тваринництва в особі завідуючого Тендітника В.С. і кафедри землеробства і агрохімії в особі Опари М.М. запросили на зустріч з колективом академії колишнього випускника – зоотехнічного факультету, а потім директора учгоспу «Ювілейний» Полтавського сільськогосподарського інституту, а нині Заслуженого працівника сільського господарства України, доктора, сільськогосподарських наук, професора, дійсного члена Української академії наук і Російської академії природничих наук, Почесного професора Полтавської державної аграрної академії, заступника директора Інституту післядипломної освіти НУБіПу Пабата Віктора Олексійовича, який погодився на нашу пропозицію і 6.10.2017 року прочитав лекцію в актовій залі 1-го навчального корпусу академії на цікаву тему: «Агропромисловий комплекс України та шляхи подальшого його інноваційного розвитку».
На зустріч з Віктором Олексійовичем прийшли багато здобувачів вищої освіти, магістрів, аспірантів з різних факультетів, а також гості академії – всього біля 350 чоловік.
В першій частині своєї лекції він розповів про Інститут післядипломної освіти НУБіПу, про його структуру, склад і запросив бажаючих вступати до магістратури з напрямків: «Публічне управління та адміністрування», «Менеджмент інноваційної діяльності» та ін..
В другій частині лекції Віктор Олексійович акцентував увагу слухачів на необхідності:
- Підвищення ефективності галузі рослинництва, про необхідність застосування сівозмін, про шкоду використання землі під монокультури (особливо під цукровий буряк, соняшник) і т. ін.., він наголосив що 100 чоловік з агрохолдінгів і великих компаній є володарями 13,7 млн га землі, а 4,2 млн сільськогосподарських дворів – тільки 5 млн га. Туреччина купує у нас пшеницю за 2400 грн/т, переробляє на борошно, яке продає нам по 2900 грн/т, а собі залишає висівки для тварин і має робочі місця, а якщо пропустити цю пшеницю через корову, то прибуток приблизно отримаємо в 17 разів більше. Сировиною торгувати не можна;
- Покращення справ в галузі тваринництва і особливо у молочному і м’ясному скотарстві, яке ми майже знищили. Треба підвищувати продуктивність тварин і якість тваринницької продукції. В 1990 році корів було 8,8 млн голів, залишилося 1,5 млн, свиней було 19 млн – залишилося 6,5 млн голів, буряку було вирощено 1,8 млн т – за минулий рік залишилося 290 тис. т, проте соняшнику виробляли 1,6 млн т, а торік 6,2 млн т. Виснажуємо
землю. МВФ наголошує на відсутності дотацій в сільському господарстві, а ми то знаємо, що воно без дотації жити не може і це не тільки в Україні. Треба на кожен гектар сільськогосподарської землі мати корову, в кожному районі два свинокомплекси. Данія на двух островах має 5 млн гол свиней і продає їх продукцію в 72 країни світу. Привальна робота у Глобино. Треба покращити переробку продукції, це робочі місця і якісні продукти для населення. Необхідно більше уваги приділяти утриманню тварин, підняти на відповідний рівень ветеринарну медицину і т.ін.
Демографічна ситуація зараз в Україні така, що селянські сім’ї наш народ не нагодують, треба розвивати багатопрофільні господарства.
Особливу увагу лектор приділив питанням екології, охорони зовнішнього середовища, ринку Землі і т.ін. Вже чотири країни Европи, в т.ч. і Німеччина не використовують речовини які погіршують екологію. Країна, яка воює і відстоює кожен клаптик Землі, продавати Землю не може….
Після лекції Віктора Олексійовича уже в вестибюлі другого поверху обступили студенти і викладачі і бесіда їх по різним питанням агропромислового розвитку ще продовжувалася. Після цього Віктор Олексійович зустрівся і мав цікаву розмову з доктором сільськогосподарських наук, професором В.М. Тищенко, який є директором Селекційногоцентру ПДАА, Заслужений працівник сільського господарства України і який розповів про роботу співробітників Селекційного Центру і створення нових сортів зернових і зернобобових культур та про плани на перспективу.
По закінченню зустрічі Віктор Олексійович висловив слова вдячності за теплий прийом і пообіцяв і на далі мати тісні стосунки з колективом Полтавської державної аграрної академії. Ми рахуємо, що це обоюдно корисно і дякуємо Віктору Олексійовичу про те що він знаходить час для спілкування з колективом своєї Alma-Mater.