Щороку 29 вересня світ вшановує пам’ять безвинно закатованих у Бабиному Яру. Кафедра гуманітарних і соціальних дисциплін підготувала кураторську годину для студентів спеціальностей Філологія і Політологія до Дня пам’яті жертв Бабиного Яру. Викладачки кафедри Світлана Макарець і Марина Антонюк спільно зі студентами здійснили символічну мандрівку останньою земною дорогою київських євреїв.
 |
 |
 |
Окрім хронології злочину, студенти дізналися про ідеологічний і культурний контекст геноциду, зокрема причини, чому нацистський режим обрав мішенню саме єврейський народ. Було наголошено, що Бабин Яр - це трагедія насамперед євреїв, однак у цьому місці знайшли свій спочинок 5 ромських таборів, пацієнти психіатричної лікарні, православні священники, що мали сміливість виступити на захист євреїв, члени Організації українських націоналістів (ОУН), зокрема поетеса Олена Теліга, а також в’язні Сирецького концтабору для військовополонених, розташованого неподалік від урочища.
 |
 |
 |
Викладачки вказали на символічний зв’язок подій 1941-1943 років із Куренівською трагедією 1961 року - найбільшою техногенною катастрофою в історії Києва, яка стала наслідком зневаженої пам’яті про загиблих. Було також приділено увагу меморіалізації Бабиного Яру - від монумента, що з’явився за ініціативи українських дисидентів-шістдесятників, до пам’ятника Анатолію Кузнєцову, свідкові тих трагічних подій, який зберіг правду про них у документальному романі “Бабин Яр”.
 |
Світлана Макарець підсумувала захід, провівши вдалу паралель із сьогоденням, де на місце пам’яті падають уламки російської ракети, а Росія мавпує псевдоісторичні наративи нацистського режиму. Повномасштабне вторгнення актуалізувало потребу пам’ятати про злочини фашистів, адже загальновідомо, що історія карає за незнання її уроків.
Висловлюємо подяку студентам 3 курсу спеціальності Політологія, які виступили на заході.