Лекторій до Дня Соборності України у ПДАУ: історичний шлях до єдності

22 січня в Полтавському державному аграрному університеті відбувся патріотичний захід, присвячений Дню Соборності України. Ініціатором заходу став Центр національно-патріотичного виховання студентської молоді ПДАУ.
 
Голова вченої ради Валентина Аранчій розпочала лекторій, привітавши присутніх і висловивши надію на скору перемогу України. Керівниця Центру Тамара Шаравара та доцент кафедри політології, історії та філософії Сергій Приходько детально розповіли про складний історичний шлях до об’єднання українських земель.
 
На межі ХІХ-ХХ століть землі України знаходилися під владою двох імперій – Австро-Угорської та Російської. Після завершення Великої війни (І світової війни 1914–1918 рр.) обидві імперії припинили існування і пригнічені народи здобули шанс на розбудову власної державності. В Україні почався тривалий період національно-визвольних змагань (1917–1921 рр.), зокрема постали Українська Народна Республіка (УНР), яку спершу очолив М. Грушевський, потім гетьман П. Скоропадський і зрештою колективний орган – Директорія та Західна Українська Народна Республіка (ЗУНР), очолювана Є. Петрушевичем.
 
1 грудня 1918 року у Фастові представники ЗУНР (Д. Левицький і Л. Цегельський) підписали з членами Директорії УНР (О. Андрієвський, В. Винниченко, С. Петлюра, Ф. Швець) передвступний договір про подальше об'єднання двох республік в єдину державу. У січні 1919 року Українська Національна Рада ЗУНР у Станіславові ратифікувала його та направила делегацію для ведення переговорів з урядом УНР, а 22 січня 1919 року Директорія УНР видала Універсал, у якому було проголошено створення єдиної та незалежної УНР. У той же день про це було урочисто оголошено на Софійській площі Києва.
 
Попри нетривалість такого об’єднання з огляду на важкі зовнішні обставини Акт Злуки був глибоко укорінений історично та спирався на давню мрію українського народу про незалежну соборну національну державу. Він став непереборним виявом волі українців до етнічної та територіальної консолідації, свідченням динамічної самоідентифікації, становлення сильної європейської нації.
 
Ідея соборності українських земель набула державного статусу та стала вагомим чинником консолідації нації.