6 червня 2024 року в Полтавському державному аграрному університеті за ініціативи Полтавської обласної державної адміністрації відбувся науково-практичний круглий стіл на тему «Відновлення національної пам’яті через очищення топонімічного простору населених пунктів Полтавщини від назв і символіки, пов’язаних із державою-агресором».
Його проведення стало можливим завдяки засіданню робочої групи Полтавської обласної військової адміністрації з питань деімперіалізації та деколонізації. Робоча група круглого столу окреслила п’ять напрямів роботи:
• деколонізація топонімії;
• деколонізація географічних назв;
• усунення з публічного простору пам’ятних знаків із символікою російської імперської політики;
• перейменування населених пунктів;
• деколонізація назв торгових марок, суб’єктів прав власності, назв юридичних осіб.
Модераторкою круглого столу була Тамара Шаравара, проректорка з науково-педагогічної роботи і перспективного розвитку ПДАУ.
Метою круглого столу було обговорення актуальних питань щодо виконання в Полтавській області Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».
Важливість деколонізації топонімії складно переоцінити. Назви вулиць, міст, сіл та інших географічних об’єктів мають потужний історичний заряд, впливаючи на свідомість людей і формуючи їхнє уявлення про світ. Топоніміка, що сягає корінням у часи імперського панування, не лише не відповідає сучасним реаліям, але й небезпечна з огляду на поширення ворожої пропаганди та фальсифікацію історії.
Ректор ПДАУ Олександр Галич привітав учасників круглого столу та висловив вдячність за їхню активну позицію і за те, що їм не байдуже, як відображаються історичні події та як громадяни сприймають нашу історію. Він підкреслив важливість роботи з деколонізації топонімії для збереження національної пам’яті та формування нової української ідентичності й побажав усім учасникам заходу плідної роботи та конструктивного діалогу.
Заступник голови Полтавської обласної військової адміністрації Антон Чубенко зазначив, що це не перша зустріч у подібному форматі. Інституції вже давно й плідно співпрацюють і роблять усе можливе, щоб очистити топонімічний простір Полтавщини від символів ворожої імперії та створити новий, що відповідатиме сучасним цінностям та українській ідентичності.
Перший заступник Полтавського міського голови, голова комісії з питань найменування та перейменування елементів міського середовища та інфраструктури, увічнення пам’яті осіб і подій Валерій Пархоменко зазначив, що вже зараз у Полтаві виконується вагома робота в цьому напрямі. Було проведено публічне обговорення щодо перейменування вулиць, названих на честь російських діячів і завдяки активній участі громадян було визначено нові назви цих вулиць.
Учасники круглого столу – історики, краєзнавці, представники влади та громадські активісти – ґрунтовно обговорили актуальні питання деімперіалізації та деколонізації топонімії Полтавщини.
З доповідями виступили:
• Леонід Булава, краєзнавець, кандидат географічних наук, доцент, – «Аналіз результатів громадського обговорення щодо перейменування геонімів у м. Полтава. Перейменування окремих мікрорайонів м. Полтава»;
• Олег Пустовгар, регіональний представник Українського інституту національної пам’яті, – «Деколонізація топонімії в контексті вшанування пам’яті учасників національно-визвольної боротьби у ХХ столітті»;
• Людмила Бабенко, завідувачка кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, докторка історичних наук, професорка, – «Нові назви об’єктів топонімії в контексті увічнення подій і осіб історії України ХХ століття».
Після кожного виступу на засіданні круглого столу відбувалися жваві дискусії, де учасники мали змогу висловити свої думки та поставити запитання стосовно деколонізації топонімії нашої області.
Підсумки круглого столу будуть відображені у практичних діях, спрямованих на деімперіалізацію та деколонізацію топонімії Полтавщини. Ця робота стане невіддільною частиною процесу відновлення національної пам’яті та формування нової української ідентичності.
Деколонізація топонімії – це не просто зміна назв на карті, а процес, який має глибоке значення для українського суспільства, крок до звільнення від колоніального минулого та утвердження власної національної ідентичності.
Розкриття правди про минуле – це ключ до подолання моральних травм. Суспільство має усвідомити, що тоталітарний режим став причиною його глибокої недовіри до своєї історії, і лише тоді воно зможе розпочати процес свого зцілення та відновлення довіри.
