Професійне вигорання. Формування резильєнтності особистості в умовах війни

За ініціативою декана факультету обліку та фінансів Олександра Безкровного та підтримки психологічної служби ПДАУ здобувачі вищої освіти за освітньо-професійними програмами Облік і оподаткування, Фiнанси, банкiвська справа та страхування першого (бакалаврського) рівня, а також здобувачі вищої освіти другого (магістерського) рівня 23 жовтня 2024 року відвідали захід на тему «Професійне вигорання. Формування резильєнтності особистості в умовах війни». Було детально розглянуто питання про те, що таке професійне вигорання, як розпізнати синдром професійного вигорання (10 симптомів), різницю між професійним і емоційним вигорянням, як вчасно розпізнати вигорання, як упоратися з вигорянням (10 універсальних способів).

Спікерка заходу, доцентка кафедри публічного управління та адміністрування, соціальна педагогиня психологічної служби Ірина Шупта ознайомила студентів із феноменом резильєнтності, розповіла про вплив на людину несприятливих або навіть загрозливих умов і здатність людини до відновлення та нормального функціонування у майбутньому.

 Ірина Миколаївна детально проаналізувала чотири ключові поняття, що описують психологічний контекст виникнення конфліктів перш за все як критичних життєвих ситуацій, а саме: стрес, фрустрацію, конфлікт і кризу.

В умовах війни збереження психологічного здоров’я стало критично важливим, тому що війна призвела до потужного психологічного перевантаження.  Пані Ірина поділилася кількома практичними порадами для розвитку резильєнтності, такими як:

регулярна фізична активність: спорт допомагає знизити рівень стресу та поліпшити настрій, навіть коротка прогулянка може бути корисною;

техніки релаксації: практики медитації, дихальні вправи або йога можуть допомогти зняти напруження;

соціальна підтримка: спілкування з близькими, друзями чи одногрупниками допомагає поділитися переживаннями й отримати емоційну підтримку;

ставлення до ситуації: варто зосередитися на тому, що можна контролювати, і приймати те, що неможливо контролювати;

планування часу: слід створити розклад, який допоможе організувати навчання, відпочинок і час для себе;

ведення щоденника: записування думок і почуттів може бути корисним для осмислення емоцій і зменшення стресу;

підтримка психічного здоров’я: не слід соромитися звертатися за професійною допомогою, якщо самостійно впоратися важко.

Розвиток резильєнтності – це тривалий процес, але ці прості кроки можуть допомогти зменшити стрес і поліпшити загальне психологічне благополуччя