14 листопада 2024 року в Полтавському державному аграрному університеті відбулася VI Всеукраїнська науково-практична конференція «Мова і міжкультурна комунікація: теорія та практика», ініційована кафедрою германської і української філології. У конференції взяли участь науковці, викладачі вищої школи та здобувачі наукових ступенів з України, Німеччини, Польщі та Тайваню. У рамках заходу було проведено обговорення актуальних проблем репрезентації національно-мовної картини світу, лінгвокультурологічних, лінгвокогнітивних, етнолінгвістичних і літературознавчих аспектів міжкультурної комунікації, а також теоретичних і практичних питань перекладу. Особливу увагу було приділено інноваційним технологіям в організації навчального процесу.
Співорганізаторами наукового зібрання були Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», Національний університет біоресурсів і природокористування та Бердянський державний педагогічний університет.
Пленарне засідання урочисто відкрив ректор ПДАУ Олександр Галич, який підкреслив фундаментальну роль мови як інструменту формування національної ідентичності та збереження культурної спадщини. Він наголосив на тому, що українська мова є не лише засобом спілкування, а й носієм цінностей, традицій та історії українського народу. Олександр Анатолійович зазначив, що в умовах глобалізації та інформаційної війни особливо важливо берегти свою мову та культуру, передаючи їх наступним поколінням. Крім того, він висловив переконання, що повага до інших мов і культур є невіддільною частиною міжнародної співпраці.
Декан факультету обліку та фінансів Олександр Безкровний зазначив, що така конференція є важливим майданчиком для обміну науковими ідеями та досягненнями між науковцями різних галузей знань. Він також підкреслив актуальність тематики конференції, оскільки питання мови та міжкультурної комунікації є надзвичайно важливими для сучасного світу.
Завідувачка кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства Бердянського державного педагогічного університету Ольга Харлан від імені літературознавчого сектора університету подякувала організаторам конференції за запрошення та можливість долучитися до такого важливого заходу. Вона зазначила, що літературознавство відіграє особливу роль у збереженні культурної спадщини та формуванні національної свідомості. Попри складні умови колектив кафедри продовжує активно проводити дослідження в галузях літератури та культури.
Завідувачка кафедри іноземних мов і методики викладання Бердянського державного педагогічного університету Ірина Школа додала, що сучасні глобалізаційні процеси висувають нові виклики щодо вивчення мов і міжкультурної комунікації. Конференція стала платформою для обговорення актуальних проблем у цій галузі та обміну досвідом між науковцями з різних регіонів. Вона підкреслила, що вивчення іноземних мов є невіддільною частиною підготовки фахівців будь-якої галузі, а міжкультурна компетентність стає все більш затребуваною на сучасному ринку праці.
Пленарне засідання конференції стало платформою для представлення результатів актуальних досліджень у сфері лінгвістики та міжкультурної комунікації. Виступи провідних науковців і молодих дослідників охопили широкий спектр тем, що відображають сучасні тенденції у розвитку мови та її взаємодії з культурою.
Вікторія Люлька у своїй доповіді «Internet communication and translation: the role of new media in shaping intercultural connections» проаналізувала вплив нових медіа на процес перекладу та формування міжкультурних зв’язків. Вона дослідила, як розвиток інтернет-комунікації впливає на зміни у мовних нормах, стилістиці та прагматиці перекладу, а також представила результати дослідження, які свідчать про те, що нові медіа не лише розширюють можливості для міжкультурного спілкування, але й висувають перед перекладачами нові виклики.
Катерина Глуховцева у доповіді «Джерела лінгвістичної афористики» приділила увагу вивченню джерел виникнення та розвитку афоризмів, представивши результати свого дослідження, які свідчать про те, що афоризми є не лише відображенням мовної культури народу, але й важливим засобом пізнання світогляду та цінностей мовців.
Тетяна Луньова у своїй доповіді «Репрезентація традиції Української вишивки в англомовних мемуарах Вікторії Белів «Червоні вирени»: поетологічний аспект» проаналізувала поетичні засоби, які авторка використовує для передачі культурного коду української вишивки в англомовному тексті. Доповідачка дослідила, як за допомогою мовних засобів авторка створює образ української жінки та її зв’язку з традиційною культурою, а також представила результати дослідження, які свідчать про те, що література може стати ефективним інструментом для популяризації української культури за кордоном.
Дарина Шевченко у своїй доповіді «Аналіз хрематонімів на позначення постановок Бродвею з погляду гендерної лінгвістики» проаналізувала гендерні аспекти мови на прикладі назв бродвейських постановок. Вона дослідила, як гендерні стереотипи відображаються в мовних одиницях, що використовуються для позначення театральних вистав, а також представила результати дослідження, які свідчать про те, що мова є не нейтральним інструментом спілкування, а відображає соціальні та культурні упередження.
Богдана Салюк у своїй доповіді «Мобільні застосунки як інструмент цифрового сторітейлінгу на уроках англійської мови» представила результати дослідження ефективності використання мобільних додатків для викладання англійської мови. Доповідачка проаналізувала різноманітні мобільні додатки, які можна використати для створення інтерактивних навчальних матеріалів і залучення учнів до процесу навчання, а також представила результати експериментального дослідження, які свідчать про те, що використання мобільних додатків підвищує мотивацію учнів до вивчення англійської мови та сприяє розвитку їхніх комунікативних навичок.
Пленарне засідання конференції стало яскравим свідченням того, що лінгвістика є динамічною наукою, яка постійно розвивається і відповідає на виклики сучасності.
