У стінах нашого навчального закладу починав свою педагогічну і наукову діяльність видатний український фізіолог О.В. Квасницький. Із випускників цього навчального закладу він створив знану на ввесь світ наукову школу, віддавши служінню вищій школі у стінах нашого вузу 35 років життя.
Приємно відзначити, що саме в нашому навчальному закладі розпочинали свою педагогічну кар'єру академік ВАСГНІЛ М. Д. Потьомкін, член-кореспондент АН України Ф. П. Мацков, фундатор української школи наукового сортознавства плодових культур В. Л. Симиренко, академіки Української академії аграрних наук В. Ф. Коваленко та В.П. Рибалко, член-кореспондент УААН М.Д. Березовський, заслужені діячі науки і техніки України Ф. І. Білецький, Б. Г. Левитський, Ф. К. Почерняєв, Д. П. Проценко та інші відомі науковці.
Серед викладачів агрономічного факультету передусім слід відзначити одного із засновників агрономічної дослідної справи України, професора В. І. Сазанова, відомих ботаніків, професорів В. П. Кушніренко та І. М. Голубинського, землеробів та ґрунтознавців, професорів М. І. Осадчого, Ю. М. Бруннера, О. В. Фісюнова, М. Я. Гетту, В. Д. Муху, П. М. Чапка, агроеколога В. І. Жарінова.
Значних успіхів у селекції досягла професор Є. С. Гуржій. Нею були створені сорти однодомних та дводомних конопель.
Цілу низку високопродуктивних сортів гороху створив професор М. М. Чекалін. Зазначимо лише, що виведений ним сорт гороху Норд районовано у 48 областях України та Росії.
Відомі в Україні зимостійкі, з високими якостями зерна сорти озимої пшениці виведені під керівництвом заслуженого працівника сільського господарства України, доцента В. І. Москаленка. Це, зокрема, Коломак-3 та Коломак-5, визнані держстандартами для цієї культури в нашій державі.
Плідні успіхи в селекційній роботі з озимою пшеницею мають також професори М. М. Чекалін, Г. П. Жемела та доцент В. М. Тищенко, а з кукурудзою — доцент Ю. В. Скляр.
Здобутки в науковій роботі мають і молоді викладачі агрономічного факультету. Це стосується, передусім, комплексу робіт із використання мінералізованих (пластових) вод які проводить професор П. В. Писаренко, а також дослідження з інтродукції та біології ехінацеї, які здійснюють заслужений винахідник України В. М. Самородов та кандидат сільськогосподарських наук С. В. Поспєлов. У 2001 році ця робота удостоєна високої відзнаки — премії імені Л. П. Симиренка Національної академії наук України.
Із постатями багатьох співробітників та вихованців зооінженерного факультету пов'язані становлення й розвиток наукового свинарства в Україні. Це, передусім, професор О. П. Бондаренко, академіки О.В. Квасницький, В. Ф. Коваленко, О. І. Овсянніков, члени-кореспонденти М. Д. Березовський, Ф. К. Почерняєв, М. О. Симон.
Окрім них варто назвати докторів наук М. Т. Балашова, Б. В. Баньковського, І. В. Бельговського, В. В. Березовського, І. Г. Брюшиніна, В. І. Іванова, Ю. Г. Курила, Ф. Г. Левитського, А. Т. Мисика, М. Т. Ноздріна, А. А. Полішука, Т. Д. Потапова, І. С. Трончука; кандидатів наук — О. Г. Близнюченка, Н. Д. Голуб, А. Х. Кащенка, М. І. Матійця та багатьох інших.
Випускники зооінженерного факультету складали й нині становлять основне ядро провідного в Україні та СНД наукового закладу цієї галузі — Інституту свинарства ім. О. В. Квасницького УААН. Багато з них мають вагомі наукові здобутки, апробовані на практиці. Це, передусім, стосується першого аграрія — Героя України, а також першого почесного академіка Української академії аграрних наук, випускника факультету, голови правління ПП «Агроекологія» Шишацького району Полтавської області С.С. Антонця.
Особливо хочеться вклонитися нашим випускникам, якими пишається академія — їх Аlma-mater. Це — Г. А. Олійник, О. Г. Коросташов, Г. М. Корост, І. П. Браженко, В. М. Шапран, В. Д. Мединець. Рішенням вченої ради вони обрані почесними професорами нашого вищого навчального закладу.
Науковцям світу відомі прізвища й представників нашого наймолодшого факультету — ветеринарної медицини: доктора ветеринарних наук, професора К. П. Чепурова, який розробив цілу низку препаратів для лікування хвороб великої рогатої худоби, свиней, свійських птахів, за що був удостоєний Державної премії СРСР, звання заслуженого діяча науки і техніки України. Разом із доктором ветеринарних наук, професором Г. В. Черкасовою він підготував значну кількість науковців.
Їх справу на факультеті продовжили доктор ветеринарних наук, професор А. Ф. Каришева, авторка багатьох цінних винаходів, патентів і препаратів, лауреат срібної Пастерівської медалі, а також доктор ветеринарних наук, професор В. П. Бердник.
Результативною є діяльність у нашому вузі доктора ветеринарних наук, професора Д. П. Герцена: саме він став фундатором створення одної з кращих з-поміж вузів України хірургічної клініки.
З факультетом механізації сільського господарства нашого навчального закладу пов'язані дослідження з питань комп'ютеризації та автоматизації сільськогосподарського виробництва, які майже ЗО років проводить член-кореспондент Інженерної академії наук України, заслужений винахідник України Л. Г. Сакало. Він — автор 80 авторських свідоцтв та патентів України та Росії; ліцензії на них придбані фірмами Німеччини, Канади та США. Із зазначених питань Л. Г. Сакалом створена власна наукова школа, серед науковців якої є й вихованці нашого інституту.
Багато років на згаданому факультеті цілеспрямовано працював доктор технічних наук, професор В. К. Мурзін. Ним розроблено принципово нові металеві електронагрівачі для обігрівання поросят-сисунів, виконані зі струмопровідних тканин і ниток. Цей напрямок наукового пошуку отримав визнання, про що свідчать численні нагороди різних виставок і конкурсів.
Стараннями колишнього співробітника факультету доцента П. В. Гурницького разом із учнями та колегами з агрономічного факультету (доцентами П. І. Воропіним, Л. Л. Омельянюком, Л. Л. Рубановським, М. В. Чубом, П. П. Ярошенком) були проведені перші в СРСР широкомасштабні досліди з локального внесення мінеральних добрив із розробкою нової комбінованої сівалки СЗК-3,6 для суміщення посіву з одночасним внесенням добрив.
І це не єдиний приклад плідної спільної праці науковців різних професій. До них слід віднести дослідження створеної за останнє десятиріччя на факультеті менеджменту наукової школи докторів економічних наук В. М. Рабштини, В. В. Гришка, В. І. Перебийноса з питань енергозберігаючих технологій у рослинництві та тваринництві.
Нові підходи до питань реформування та реструктуризації сільськогосподарських підприємств склали науковий доробок доктора економічних наук, професора С. С. Бакая.