Слюсар Вадим Іванович

• Доктор технічних наук за спеціальністю 20.02.14 – Озброєння і військова техніка;
• Професор за спеціальністю 20.02.12 – Військова кібернетика, системи управління та зв'язок;
• З 2002 р. по 2008 р. – голова спеціалізованої вченої ради по захисту докторських і кандидатських дисертацій;
• Із серпня 2008 р. – Заслужений діяч науки и техніки України;
• З 2009 р. – член редколегії журналу "Известия вузов. Радиоэлектроника" (англомовна версія журналу Radioelectronics and Communications Systems перевидається у США) ;
• За підсумками Всеукраїнського конкурсу "Винахід - 2008", що проводився Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти й науки України, за комплекс винаходів, виконаних у співавторстві, нагороджений дипломом переможця в номінації "Кращий винахід - 2008 в галузі озброєння та військової техніки";
• Посилання на роботи використані в 239 диссертаціях (докторські, кандидатські (Phd), магістерські), зазначених у Науковій електронній бібліотеці дисертацій і авторефератів disserCat.com, у Російській державній бібліотеці, а також в електронних бібліотеках навчальних закладів різних країн. Крім того, публікації цитуються в 94 дипломних проектах і кваліфікаційних роботах бакалаврів та інженерів, в енциклопедії Вікіпедія;
• З розгорнутим списком цитування робіт можна ознайомитися на сайтах ResearchID, ResearchGate, у пошуковому сервісі Google Академії, а також у відповідному Google Scholar Profile;
• здійснив подальший розвиток теорії багатоканального аналізу на основі цифрових антенних решіток (ЦАР); розробив тензорно-матричну теорію багатокоординатної обробки сигналів у радіотехнічних системах з ЦАР; винайшов та реалізував нові технічні рішення щодо апаратної реалізації багатоканальних ЦАР;
• запровадив сукупність нових матричних операцій (торцевий добуток, узагальнений торцевий добуток та їхні блокові модифікації, операції блокової векторизації, блокової ротації матриць та ін.); сімейство торцевих добутків матриць стало основою започаткованої Слюсарем В.І. тензорно-матричної теорії цифрових антенних решіток для радіотехнічних систем. Торцевий добуток набув поширення в системах штучного інтелекту та машинного навчання, статистичній обробці великих даних, зокрема текстів звичайної мови (англ. Natural language processing) та зображень. Він дозволяє скоротити обсяги обчислень при реалізації методу зменшення розмірності даних, що одержав назву тензорний скетч. У тому ж контексті ідея торцевого добутку була застосована закордонними авторами для спрощення реалізації багатовимірного згладжування статистичних даних на основі P-сплайнів, для багатовимірної апроксимації за допомогою узагальненої лінійної моделі масивів даних (GLAM);
•  розвинув теорію диференціювання матричних добутків на основі похідної Нойдеккера, завдяки чому отримані компактні аналітичні описи відгуків радіотехнічних систем з ЦАР з урахуванням взаємного впливу антенних елементів та без нього, для ідентичних та неідентичних антенно-фідерних трактів, нижні границі Крамера-Рао для оцінювання граничних властивостей ЦАР щодо точності виміру параметрів сигналів, нові методи багатоканальної обробки сигналів в ЦАР;
•  започаткував теорії надрелеївського часового та частотного ущільнення каналів зв’язку, неортогональної частотної дискретної модуляції (N-OFDM) відповідних сигналів, теорію MIMO систем з імпульсними та N-OFDM сигналами, а також з формуванням простору променів, теорію багатокаскадної квадратурної демодуляції сигналів, тандемної децимації та I/Q-демодуляторів непарного порядку.
• В ролі наукового керівника підготував 15 кандидатів технічних наук і як науковий консультант – 2 докторів технічних наук;
• Біографічні відомості опубліковані в енциклопедичних виданнях "Who's Who in the World 2013" (США), "Who's Who in the World 2014", "Who's Who in the World 2015", "Who's Who in the World 2016". Крім того, біографія й перелік наукових результатів відображені в збірниках "Who's Who in Science and Engineering 2016-2017" (12th Edition), "Науковці України - еліта держави"(том VI, 2020)