25 січня 2021 року гарант ОПП «Захист і карантин рослин» Поспєлова Ганна Дмитрівна, канд. с.-г. наук, доцентка кафедри захисту рослин Полтавського державного аграрного університету, взяла участь в онлайн-конференції, на якій Інститут захисту рослин прозвітував про результати роботи над програмою наукових досліджень 12 «Захист рослин» за 2020 рік.
Цей звіт презентував директор Інституту захисту рослин НААН, почесний академік НААН, д-р с.-г. наук Борзих Олександр Іванович.
В обговоренні звіту взяли участь:
Гадзало Ярослав Михайлович, президент НААН, д-р с.-г. наук;
Стригун Олександр Олексійович, заступник директора Інституту захисту рослин НААН з наукової роботи, д-р с.-г. наук, с. н. с.;
Ключевич Михайло Михайлович, завідувач кафедри захисту рослин Поліського національного університету, д-р с.-г. наук;
Чайка Володимир Миколайович, завідувач кафедри екології агросфери та екологічного контролю Національного університету біоресурсів і природокористування України, д-р с.-г. наук, професор;
Жемойда Віталій Леонідович, канд. с.-г. наук, доцент кафедри генетики, селекції і насінництва імені професора М. О. Зеленського Національного університету біоресурсів і природокористування України;
Челомбітко Андрій Федорович, директор Департаменту фітосанітарної безпеки, контролю у сфері насінництва і розсадництва Держпродспоживслужби;
Чайковський Вадим Миколайович, заступник директора Департаменту – начальник управління фітосанітарної безпеки Департаменту фітосанітарної безпеки, контролю у сфері насінництва та розсадництва.
Агрохолдинг «Епіцентр Агро».
Олександр Іванович Борзих проаналізував поширення найбільш небезпечних збудників хвороб і шкідників основних сільськогосподарських культур і звернув увагу на фітосанітарний стан посівів і плодових насаджень, а також надав інформацію про комплекс патогенної мікрофлори зерна пшениці озимої, відсоток ураження пшениці озимої кореневими гнилями залежно від попередника, розвиток хвороб листя пшениці озимої (борошниста роса, септоріоз листя, піренефороз) у фазі молочної стиглості при різних фонах живлення, про ефективність використання олійних пасток та олійно-харчових принад для обліку комірних шкідників кукурудзи та пшениці озимої, динаміку чисельності клопа шкідливої черепашки в агроценозах України, систему захисту сільськогосподарських угідь від саранових, стан і поширення найбільш значного шкідника кукурудзи – західного кукурудзяного жука.
Доповідач звернув увагу слухачів на доцільність та ефективність використання біологічного методу захисту рослин для регуляції чисельності шкідливих організмів в агроценозах.
Також було приділено увагу науковим основам екологічно безпечного захисту сільськогосподарських культур від шкідливих організмів у системі інтегрованого захисту рослин.
Наприкінці доповіді було зауважено, що на сьогодні ефективне рослинництво неможливе без проведення ентомологічного та фітопатологічного аналізів посівного та посадкового матеріалів сільськогосподарських культур, оцінки фітосанітарного стану агроценозів, обстеження сільськогосподарських угідь, оцінки ступеня стійкості сільськогосподарських культур до шкідливих організмів, наукового супроводу інтегрованого захисту сільськогосподарських культур від шкідливих організмів.