Внутрішньоуніверситетська співпраця є дуже важливою складовою досягнення програмних результатів навчальних дисциплін.
27 вересня гарант ОП Біотехнології та біоінженерія, доцент кафедри біотехнології та хімії навчально-наукового інституту агротехнологій, селекції та екології ПДАУ Сергій Корінний провів практичне заняття з навчальної дисципліни «Біотехнологія» на тему «Технологія рекомбінантних ДНК» для здобувачів вищої освіти ступеня бакалавра за ОП Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва і ОП Харчові технології факультету технологій тваринництва та продовольства (викладачка Світлана Усенко).
Упродовж заняття було обговорено такі питання: переваги методу ДНК-аналізу над традиційними методами дослідження; методи, методика та етапи молекулярно-генетичного дослідження: виділення ДНК (фенольний метод, з використанням іонообмінної смоли Chelex 100, використання магнітних частинок і т. ін.), кількісний аналіз виділеної ДНК, нормалізація (концентрування, розведення), ампліфікація в ПРЛ STR-локусів, електрофорез, аналіз результатів дослідження. Студенти ознайомилися з необхідними компонентами реакційної суміші та приладами для проведення аналізу ДНК; детально розглянули принцип полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) – метод молекулярної біології для значного збільшення малих концентрацій певних фрагментів нуклеїнової кислоти (ДНК) у біологічному матеріалі.
В основі методу ПЛР лежить багаторазове подвоєння певної ділянки ДНК за допомогою ферментів у штучних умовах (in vitro). В підсумку напрацьовується кількість ДНК, достатня для візуальної детекції. При цьому відбувається копіювання тільки тієї ділянки, яка задовольняє задані умови, і тільки в тому разі, якщо вона наявна в досліджуваному зразку. Метод ПРЛ ґрунтується на властивості ДНК денатуруватися та ренатуруватися. Крім простого збільшення кількості копій ДНК (цей процес називається ампліфікацією), ПЛР дає змогу проводити безліч інших маніпуляцій з генетичним матеріалом (введення мутацій, зрощення фрагментів ДНК) і широко використовується в біологічній і медичній практиці, наприклад: для діагностики захворювань (спадкових, інфекційних), встановлення батьківства, клонування генів, введення мутацій, виділення нових генів. Перевагами ПЛР є легкість забору і транспортування матеріалу, висока швидкість, об'єктивність результату, скринінг (так або ні), можливість кількісної оцінки, динамічні спостереження.
У сільському господарстві та харчовій промисловості метод ПРЛ використовують для виявлення збудників інфекційних захворювань в організмі тварин, кормах, навколишньому середовищі; селекції рослин і тварин, завдяки чому можна оцінити генетичну різноманітність, маркувати гени важливих господарсько-корисних ознак, картувати геноми, контролювати якість сільськогосподарської сировини та харчових продуктів і визначення генетично модифікованих організмів у продуктах.
Заняття викликало жвавий інтерес у студентів, відбулася цікава дискусія. Вдячні Сергію Миколайовичу за віднайдену можливість провести практичне заняття!